Спадщина Сухомлинського нараховує близько 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.
Вчитель має найбільшу допомогу і пораду з творів :
Серце віддаю дітям.
Сто порад учителеві .
Народження громадянина.
Батьківська педагогіка.
Як виховати справжню людину .
Методика виховання колективу .
«Письма к сыну».
О воспитании .
За свою педагогічну працю він був нагороджений двома орденами Леніна, багатьма медалями Союзу РСР.
З 1958 року Сухомлинський — член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР, з 1958 р. Заслужений вчитель УРСР.
В 1968 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. В тому ж році він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
У 2011 році на честь Василя Сухомлинського названа вулиця в Києві.
У своїй роботі я приділяю увагу духовному розвитку колективу. Творчість дітей – своєрідна царина шкільного духовного життя, самовираження, самоутвердження.
Тут яскраво розкривається індивідуальна особистість кожного учня. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу. Вони живуть в цьому світі. Вони заходять до нього як творці краси, насолоджують ся його красою.
У дітей своє бачення світу. Своя мова художніх засобів. Це не відступ від реальності , це своє бачення. Яскрава дитяча правда.
Не можна підігнати цей дитячий світ під мову нас дорослих. Дайте простір , не руйнуйте дитячий світ казкового бачення світу.
Образотворче мистецтво розвиває фантазію, мрії, спокій, мовлення учнів. Це ціла сторінка життя і духовного розвитку учнівського колективу.
З перших днів дитини в школі образне сприйняття навколишнього світу є більш доступнішим і зрозумілим учням. Їх супроводжують улюблені персонажі казок. Наприклад , розмова про доброту це розмова про улюбленця дітей – Лунтика, викликає захват і задоволення. Зразу наводяться приклади про його добрі вчинки і справи.
Навчаючись рахувати і читати разом з учнями крокує по сторінках Букваря і математики улюбленець Лунтик. Він дає добрі поради і навчає , що добрим – бути добре.
На уроках образотворчого мистецтва, створюючи образи природи рідного краю, вчимося бачити красу своєї Батьківщини, вчимося цінувати прекрасне, берегти красу і створювати її власноруч.
Духовний розвиток колективу – багатогранний і неосяжний простір у вихованні .
Участь дітей у різних конкурсах :
«Чиста природа – чисте життя»,
«Конкурс імені Саші Путрі»,
«Барви Донеччини»,
«Моя Батьківщина»
- це змога спілкування з ровесниками мовою малюнків.
Це вираження емоційного стану дитячого світу.
Це доступно, це цікаво і тому це дієво. Створюючи образ на малюнку дитина оцінює його , роздумує над цим образом, пов’язує його з собою, порівнює , аналізує.
Чому на малюнку калина, синичка, їжачок, … Чому у народі їх так люблять , чому це – символи нашого народу, як їх захистити, як зробити щоб вони були завжди і не зникали у природі.
Від малого і прекрасного переходимо до проблем сучасності. Духовний розвиток є паростком порозуміння, паростком спостереження, зацікавленості у розвитку світу, інтересу до навчального процесу вцілому.
|