У будь-якому суспільстві роль родини цінується особливо високо, тому що родина найважливіший соціальний інститут. Які стосунки між членами в сім’ї , такі  ж відносини і між товаришами у класі . Спокій в родині  -  дитина відчуває спокій і затишок і в колективі. Знервовані розмови батьків  -  нервується і неуважно працює дитина на уроці. Негативні процеси українського суспільства ускладнюють становище кожної родини , негативно позначаються на виховній функції сім’ї .Але за будь-яких умов школа і родина повинні працювати незалежно від обставин, що склалися.

 Вчителі і батьки  -  партнери у справі виховання і розвитку творчого потенціалу і здібностей учнів. Там де поважається слово батька , там є і повага до слова вчителя. Родина , яка шанує жінку матір, жінку сестру, жінку бабусю, навчить шанувати і жінку вчителя. Ваша шана до стареньких батьків повернеться до вас шаною ваших дітей у майбутньому. Ці норми школа завжди домагалась донести до кожної дитини. Ці заповіді прийшли ще з часів Древньої Київської Русі .

Людина формується і сім’єю , і школою, і колективом, і засобами масової інформації. Вчитель намагається в цьому морі інформації втримати вітрило оптимізму, всебічного кругозору, зацікавленості в пізнанні навколишнього , етики, естетичних почуттів,  застосування кожною дитиною своїх особливих здібностей.

В сім’ї закладається коріння , з якого виростуть гілки, квіти, плоди. Із сім’ї стежка веде до школи, а далі ведуть дітей два розуми, два досвіди, здобуті у сім’ї та у школі.

Початкова ланка навчання відкриває дитині світ науки , орієнтує і спрямовує  в океані знань. В цьому віці батьки виступають першими помічниками і дитини.

Разом переборюють труднощі написання перших літер, складають перші склади, обговорюють шкільні справи.

Середня школа поглиблює набуті знання , виводить їх на новий рівень самостійності, свідомого навчання, відповідальності. Вчитель чекає від батьків співрозмови: у справах колективу, відносин між однолітками , ідеалах і уподобаннях. Саме в цьому віці починають сумніватись в авторитеті батьків.

Саме в цьому віці необхідна постійна увага і спілкування . Ми або підкріплюємо уяву дитини про цей світ своїми вчинками ,або остаточно допомагаємо зневіритись дитині, усвідомити , що світ навколо зовсім не такий , яким ми хочемо його бачити.

ІІІ ступень навчання  –  розквіт юності, вчитель стає співрозмовником, батько першою підтримкою. Коли контакт між членами сім’ї ослаблено –  це обмежує виховний вплив батьків на дітей. Не можна виховувати раз на місяць чи на тиждень. Дитячі проблеми вимагають щоденних клопотань. Причини більшості відхилень  у поведінці дитини пов’язані з виховною неспроможністю батьків. Людина повинна прагнути бути вихованою, прагнути дотримуватись прав і свобод, прагнути виконувати свої обов’язки . У конфліктних ситуаціях слід поводитись мудро « не спіши гніватись , бо гнів спочиває у надрах глупців », говорить народна мудрість. Гнів розпалює сварку , терпіння заспокоює заколот, ласка гнів відвертає, вразливе слово піднімає.

Ким стане людина учасником у справах суспільства, чи перешкодою? Захисником чи бідою ?

В. Сухомлинський вважав , що розкрити творчий потенціал дитини можливо лише за умови навчити батька і матір виховувати своїх дітей. Вчитель – це високий рівень освіченості, досягнення світової культури.

 Батьки – це найрідніші , найближчі помічники в будь-який час , при першому поклику про допомогу. Лише партнерство вчителя і батьків має вплив на розвиток особистості дитини.

Як виглядає партнерство вчителів і батьків :

ü розумно керувати дітьми зважаючи на їх природні здібності , та нахили.

ü не розбещувати;

ü задовольняти їхні здорові потреби;

ü формувати свідоме ставлення до старших, почуття турботи і обов’язку;

ü виховувати моральну чистоту, честь, стриманість;

ü дотримуватись напрямів гармонійного виховання.

Більшість батьків думає: головне нагодувати, одягнути, перевірити виконання домашніх завдань .

 Насправді така постановка  породжує :

споживчі  інтереси у дитини, ( мене за будь-яку ціну зобов’язані забезпечити ),

з’являються  риси  жорстокості ( тільки я і тільки для мене),

прояви нігілізму ( заперечення усталених норм суспільства, заперечення законів , заперечення принципів ).

За даними Міжнародної організації в Україні

 ½ дітей 12 років вживає алкоголь,

кожна третя палить .

З 15 років кожен п’ятий вживає наркотики.

50% вагітностей у 19 річному віці закінчується абортом.

 Кожен 2-3 шлюб розпадається .

Сексуально активні підлітки у  24%  виявляють хвороби отримані статевим шляхом.

В чому ж провина нас дорослих?

- Чим більше даємо і дозволяємо дитині , тим більше від неї повинні і вимагати.

- Погано привчаємо до праці.

- Не приділяємо уваги дозвіллю дітей.

- Не виховуємо відповідальності.

Особливу увагу необхідно зосередити на достовірності , об’єктивності і повноті інформації , на якій здійснюються виховні процеси .Школа хоче бачити сім’ю в процесі своєї роботи , як складову :

-                            боротися за здоровий спосіб життя,

-                            проводити фестивалі сімейної творчості,

-                            брати участь в організації сімейних змагань.

І пам’ятати , що виховання це наступність дій. Вихователь повинен бути добрим , але твердим.