|
Поняття "компетентність " (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі.
$IMAGE3$
Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу.
Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності.
Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.
Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами.
Психолого-педагогічна підготовленість складається із знань методологічних основ , суті, цілей і технологій навчання та виховання; психічного розвитку дітей.
Педагогічне прогнозування ґрунтується на достовірних знаннях суті і логіки педагогічного процесу. До складу прогностичних умінь учителя входять такі уміння:
- постановка педагогічних цілей і завдань;
- відбір способів досягнення цілей, завдань;
- передбачення результату;
- передбачення можливих відхилень і небажаних явищ; визначення етапів педагогічного процесу;
- приблизна оцінка передбачуваних витрат засобів, праці і часу учасників педагогічного процесу.
Педагогічне прогнозування вимагає від учителя оволодіння такими прогностичними методами, як моделювання, висування гіпотез, мисленнєвий експеримент тощо.
Проективні вміння забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію.
Для педагога важливо встановити рівень результативності (позитивної чи негативної) власної діяльності.
Зміст практичної готовності вчителя виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння.
Організаторська діяльність педагога забезпечує залучення учнів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт виховання.
Інформаційні уміння пов'язані не тільки з викладом навчальної інформації, а й з методами її отримання та обробки. Уміння здобувати інформацію з інших джерел і переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.
Інформаційними є також уміння:
- доступно викладати навчальний матеріал, із урахуванням специфіки предмета, рівня підготовленості учнів, їх життєвого досвіду і віку;
- логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації, використовуючи різні методи і їх поєднання: розповідь, пояснення, бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та інші;
- доступно, лаконічно і виразно формулювати питання;
- ефективно використовувати ТЗН (технічні засоби навчання), EOT (електронно-обчислювальну техніку), засоби наочності (графіки, діаграми, схеми тощо);
- оперативно змінювати (у випадку необхідності) логіку і спосіб викладу матеріалу.
Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів, батьків). Для цього необхідно вміти проникати в індивідуальну суть іншої людини, визначати її ціннісні орієнтації, які знаходять вираження в її ідеалах, потребах, інтересах.
Серед умінь і навичок педагогічної техніки особливе місце посідає розвиток мови педагога: правильна дикція, "поставлений голос", ритмічне дихання і розумне приєднання до мови міміки і жестів.
До умінь і навичок педагогічної техніки належать:
- уміння управляти своїм тілом;
- регулювати власні психічні стани;
- викликати "на замовлення" почуття подиву, радості, гніву
- володіти технікою інтонування для вираження різних почуттів (прохання, вимоги, питання, наказу, поради, побажання тощо) ..
Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну майстерність.
На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.
За глибоким переконанням А.С.Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду. Проте не кожний досвід стає джерелом професійної майстерності.
Таким джерелом є лише педагогічна діяльність, сплав особистісно-ділових якостей і професійної компетентності педагога.
Аналіз у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей вчителя.
На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться вчителі у цьому тисячолітті, є:
- постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;
- самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань;
- ускладнення проблем виховання;
- безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду;
- розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика тощо.;
- робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Усе це може здійснювати лише вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти
| 
